Влаштування чорнової підлоги


Підлога подібна чемодану з подвійним дном: під красивим зовнішнім шаром знаходиться основа, або, як її ще називають, чорнова підлога. Від стану цієї бази багато в чому залежить успіх чистового покриття. Легка кривизна, горбок або інший дефект чорнової підлоги неминуче виявить себе на лицьовій стороні. Проте недостатньо всього лише вирівняти основу. Потрібно ще змусити чорнову підлогу «стояти на місці», тобто не відшаровуватися, не розтріскуватися і не розламуватися на шматки.

Треба визнати, що створення рівної, міцної і стабільної чорнової підлоги - справа непроста. До недавнього часу вирівнювання основи вважалося чи не найбільш трудомістким і тривалим етапом ремонту квартири. На щастя, сучасні технології змінили ситуацію. Завдяки спеціалізованим будівельним сумішам пристрій чорнових підлог значно спростився. Якість же вирівнювання вийшла на недосяжний раніше рівень. Звичайно, цементно-піщані стяжки поки ще рано списувати з рахунків. Їхній головний козир - дешевизна вихідних матеріалів (зазвичай для традиційного вирівнювання використовують піскобетон). Але якщо прикинути гарненько, то виявляється, що вигода невелика, а з урахуванням всіх мінусів традиційного цементної-піщаної чорнової підлоги - так і зовсім мізерна. На відміну від звичайних стяжок, що вирівнюють шари з будівельних сумішей не потребують сталевому армуванні, не дають усадки (тобто незменшуваного при висиханні), не розтріскуються, не відшаровуються і до того ж швидко схоплюються і твердіють. Що стосується рівності, то чинна норма (відхилення від горизонталі - не більше 2 мм на 2 пог. М) дотримується беззастережно (за умови виконання інструкції).


У ПЕРШОМУ НАБЛИЖЕННІ

Якщо базова основа (зазвичай поверхню залізобетонного перекриття) з геометрією не в ладу і перепади по висоті в різних точках перевищують 2-3 см, то застосовують грубі рівнячі. Їх укладають за тією ж технологією, що і традиційні цементмо-піщаній стяжці. На підготовлену (чисту, суху, посилену) основу з кроком 2 м кріплять маяки - особливі сталеві рейки. Суху суміш розводять водою в пропорції, зазначеної в інструкції виробника (надрукованій на упаковці). Отриманий розчин наносять порціями і вирівнюють за допомогою шпателя, кельми і правилами. Правила також застосовують для створення похилих поверхонь, наприклад, при влаштуванні пандуса або ухилу до зливного трапа. Грубою стяжкою можна обмежитися, якщо в приміщенні передбачається укладання керамо-граніту, керамічної або кам'яної плитки. Під делікатні покриття під основу рекомендується готувати в два етапи: спочатку товстий шар, а потім фінішне вирівнювання.

Нерідко в стяжку потрібно замурувати труби інженерних комунікацій, що істотно збільшує товщину чорнової підлоги. У такій ситуації рекомендується використовувати суміші для полегшених стяжок. До їх складу входить подрібнений керамзит або пінополістирольні гранули. Товщина вирівнюючого шару може досягати 30 см. Полегшені стяжки в три рази легше цементно-піщаних чорнових підлог.

 
ДЕЛІКАТНЕ ПОВОДЖЕННЯ

Для фінішного вирівнювання що називається, в нуль, застосовують самовирівнюючі суміші (мінеральні наливні підлоги). У стандартному виконанні подібні матеріали утворюють шар товщиною не більше 30 мм. Разом з тим випускаються мінеральні наливні підлоги для товстого нанесення (до 80 мм).

Приготований за всіма правилами розчин самовирівнюючої суміші за своєю консистенцією наближається до рідини. Його у прямому розумінні наливають на базову основу з урахуванням товщини фінішного шару. Розчин розтікається, утворюючи ідеально рівне покриття. Щоб направити процес у потрібне русло, розлитий "млинець" розподіляють раклею з регулятором висоти і голчастим валиком.

Наливні підлоги вимагають моторності. З розливом і вирівнюванням потрібно впоратись за 20, максимум 40 хв. А через дві години по тонкій стяжці вже можна ходити. Зазвичай з самовирівнюючою сумішшю працює бригада, принаймні, з двох чоловік (а краще з трьох). Один замішує, інший заливає і вирівнює стяжку, третьому теж робота знайдеться - підносити готовий розчин.

Принагідно зауважимо, що великі площі (наприклад, поверх відкритого планування в заміському будинку) розбивають на окремі ділянки (розмежовують відбійниками - розділовими стрічками) і заливають поетапно. Як тільки стяжка схопилася на одній ділянці, відбійник знімають і заливають інший.

 
ЩАСЛИВОГО ПЛАВАННЯ!
Без спеціалізованої будівельної суміші не обійтися, якщо в будинку або квартирі планується ремонт і пристрій так званих плаваючих підлог.