Влаштування чорнової підлоги

Треба визнати, що створення рівної, міцної і стабільної чорнової підлоги - справа непроста. До недавнього часу вирівнювання основи вважалося чи не найбільш трудомістким і тривалим етапом ремонту квартири. На щастя, сучасні технології змінили ситуацію. Завдяки спеціалізованим будівельним сумішам пристрій чорнових підлог значно спростився. Якість же вирівнювання вийшла на недосяжний раніше рівень. Звичайно, цементно-піщані стяжки поки ще рано списувати з рахунків. Їхній головний козир - дешевизна вихідних матеріалів (зазвичай для традиційного вирівнювання використовують піскобетон). Але якщо прикинути гарненько, то виявляється, що вигода невелика, а з урахуванням всіх мінусів традиційного цементної-піщаної чорнової підлоги - так і зовсім мізерна. На відміну від звичайних стяжок, що вирівнюють шари з будівельних сумішей не потребують сталевому армуванні, не дають усадки (тобто незменшуваного при висиханні), не розтріскуються, не відшаровуються і до того ж швидко схоплюються і твердіють. Що стосується рівності, то чинна норма (відхилення від горизонталі - не більше 2 мм на 2 пог. М) дотримується беззастережно (за умови виконання інструкції).
У ПЕРШОМУ НАБЛИЖЕННІ
Якщо базова основа (зазвичай поверхню залізобетонного перекриття) з геометрією не в ладу і перепади по висоті в різних точках перевищують 2-3 см, то застосовують грубі рівнячі. Їх укладають за тією ж технологією, що і традиційні цементмо-піщаній стяжці. На підготовлену (чисту, суху, посилену) основу з кроком 2 м кріплять маяки - особливі сталеві рейки. Суху суміш розводять водою в пропорції, зазначеної в інструкції виробника (надрукованій на упаковці). Отриманий розчин наносять порціями і вирівнюють за допомогою шпателя, кельми і правилами. Правила також застосовують для створення похилих поверхонь, наприклад, при влаштуванні пандуса або ухилу до зливного трапа. Грубою стяжкою можна обмежитися, якщо в приміщенні передбачається укладання керамо-граніту, керамічної або кам'яної плитки. Під делікатні покриття під основу рекомендується готувати в два етапи: спочатку товстий шар, а потім фінішне вирівнювання.
Нерідко в стяжку потрібно замурувати труби інженерних комунікацій, що істотно збільшує товщину чорнової підлоги. У такій ситуації рекомендується використовувати суміші для полегшених стяжок. До їх складу входить подрібнений керамзит або пінополістирольні гранули. Товщина вирівнюючого шару може досягати 30 см. Полегшені стяжки в три рази легше цементно-піщаних чорнових підлог.
ДЕЛІКАТНЕ ПОВОДЖЕННЯ
Для фінішного вирівнювання що називається, в нуль, застосовують самовирівнюючі суміші (мінеральні наливні підлоги). У стандартному виконанні подібні матеріали утворюють шар товщиною не більше 30 мм. Разом з тим випускаються мінеральні наливні підлоги для товстого нанесення (до 80 мм).
Приготований за всіма правилами розчин самовирівнюючої суміші за своєю консистенцією наближається до рідини. Його у прямому розумінні наливають на базову основу з урахуванням товщини фінішного шару. Розчин розтікається, утворюючи ідеально рівне покриття. Щоб направити процес у потрібне русло, розлитий "млинець" розподіляють раклею з регулятором висоти і голчастим валиком.
Наливні підлоги вимагають моторності. З розливом і вирівнюванням потрібно впоратись за 20, максимум 40 хв. А через дві години по тонкій стяжці вже можна ходити. Зазвичай з самовирівнюючою сумішшю працює бригада, принаймні, з двох чоловік (а краще з трьох). Один замішує, інший заливає і вирівнює стяжку, третьому теж робота знайдеться - підносити готовий розчин.
Принагідно зауважимо, що великі площі (наприклад, поверх відкритого планування в заміському будинку) розбивають на окремі ділянки (розмежовують відбійниками - розділовими стрічками) і заливають поетапно. Як тільки стяжка схопилася на одній ділянці, відбійник знімають і заливають інший.
Для фінішного вирівнювання що називається, в нуль, застосовують самовирівнюючі суміші (мінеральні наливні підлоги). У стандартному виконанні подібні матеріали утворюють шар товщиною не більше 30 мм. Разом з тим випускаються мінеральні наливні підлоги для товстого нанесення (до 80 мм).
Приготований за всіма правилами розчин самовирівнюючої суміші за своєю консистенцією наближається до рідини. Його у прямому розумінні наливають на базову основу з урахуванням товщини фінішного шару. Розчин розтікається, утворюючи ідеально рівне покриття. Щоб направити процес у потрібне русло, розлитий "млинець" розподіляють раклею з регулятором висоти і голчастим валиком.
Наливні підлоги вимагають моторності. З розливом і вирівнюванням потрібно впоратись за 20, максимум 40 хв. А через дві години по тонкій стяжці вже можна ходити. Зазвичай з самовирівнюючою сумішшю працює бригада, принаймні, з двох чоловік (а краще з трьох). Один замішує, інший заливає і вирівнює стяжку, третьому теж робота знайдеться - підносити готовий розчин.
Принагідно зауважимо, що великі площі (наприклад, поверх відкритого планування в заміському будинку) розбивають на окремі ділянки (розмежовують відбійниками - розділовими стрічками) і заливають поетапно. Як тільки стяжка схопилася на одній ділянці, відбійник знімають і заливають інший.
ЩАСЛИВОГО ПЛАВАННЯ!
Без спеціалізованої будівельної суміші не обійтися, якщо в будинку або квартирі планується ремонт і пристрій так званих плаваючих підлог.
Без спеціалізованої будівельної суміші не обійтися, якщо в будинку або квартирі планується ремонт і пристрій так званих плаваючих підлог.